Головна
Реєстрація
Вхід
Пятница
23.04.2021
19:53
Вітаю Вас Гість | RSS
Аджамка-Forever

Меню сайту

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 187

Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

 Історія с. Аджамки 

Історія заснування села Аджамка

На території теперішньої Аджамки люди жили з давніх-давен. Про це свідчать археологічні знахідки – кам’яні знаряддя доби бронзи

( ІІ тис.до н.е.) та східно-сарматського періоду ( ІV ст. до н.е.) . Все це є твердженням того , що тут жили первісні люди , які користувалися цими знаряддями праці. Також на території Аджамки було знайдено давньоруську зброю.

На початку заснування Нової Запорізької Січі ( 1705 -1740 р.р.) тут існували запорізькі зимівники.

Розлилась наша Аджамка в степовому краї.

Приїжджали козаки і тут зимували.

Все уміли козаки : землю рідну захищати,

Доблесть лицарську кувати, прославлять свої полки.

У 1752 році на місці зимовників поселилися поляки , серби ,

греки , болгари , росіяни, українці. В 1753 році була заснована друга Аджамка , а тому першу стали називати старою або пікінерною. На початку 1754 року село ввійшло до складу Нової Сербії і названо містечком. В Аджамці в цей час дислокувалась

19 рота Єлисаветградського пікінерного полку, командиром якої був Георгій Аджим , серб, переселенець з Чорногорії.

У 1768 році почалася війна Росії з Туреччиною за вихід до Чорного моря і звільнення південних земель . Вже на початку

січня 1769 р. численні орди Кірим-Гірея наблизились до села. Майже все населення було евакуйоване до кріпості Святої Єлизавети та в навколишні ліси. В жорстокому бою загинув Георгій Аджим , на честь якого ( на думку старожилів) село і річка було назване Аджамкою. З поселян , що повернулися в село , Кірим –Гірей після пограбування вимагав викуп . Сплатити поселяни його не змогли. Тоді яничари відібрали 200 кращих дівчат і забрали їх у неволю.

Хан облюбував місцевість для свого тимчасового житла .

Оскільки татари були набожні , при ханському дворі , навіть тимчасовому споруджували мечеть – Хан – Джамі. Очевидно , коли хана з його військом з поселення вигнали , оте Хан-Джамі Аджамі Аджамка й закріпилося за назвою села.

В 1777 році село увійшло до Олександрійського повіту, багаті

землі навколо села були роздані в особисте володіння поміщикам. Поряд із землеробством у містечку розвивалося ремісництво. Налічувалося 110 ремісничих підприємств, 11 крамниць . На ярмарках продавали сукно , полотно, залізо , діжки, рибу…

Розвиток народного господарства Аджамки

У 1779 років Аджамка стала казенним селом , де було 310 дворів і 933 душі чоловічої статі. Поряд із землеробством у містечку розвивалося ремісництво . у середині 80-х рр.. в Аджамці було 110 дрібних ремісничих підприємств та 11 крамниць. На базарах , що проводилися щодня , продавали сукно, полотно, залізо, шкіру, м’ясо , діжки, рибу.

Згідно указів 1866-1867 рр. за державними селянами Аджамки закріпили в середньому по 6,7 десятин на двір. через 20 років після виходу у світ царських указів на один селянський двір припадало лише 1,7 десятин землі. В середині 90-х років 44% селян зовсім не мали робочої худоби і були майже безземельними. В той час урожайність на поміщицьких землях , де застосовувалися сільськогосподарські машини . була в 1,5-2 рази вищою. Сподіваючись поліпшити своє матеріальне становище , деякі селяни займалися ремісництвом. У 1905 році в Аджамці налічувалося 70 кравців, 50 шевців, 20 ковалів, 20 столярів і теслярів. Бідноті доводилося найматися за мізерну плату до поміщиків і куркулів. У весняний період наймит одержував від 25 до 33 коп., а восени -27-40 копійок.

у середині 90-х років 19 ст.ліберальний народник Микола Левитський почав проповідувати серед жителів Аджамської волості вигідність об’єднання у землеробські товариства, сподіваючись , що вони допоможуть селянам придбати сільськогосподарську техніку. У 1895 – 1896 роках з його ініціативи тут створено 26 таких товариств. До кожного з них входило по 3-5 селянських господарств. Хоч Левитський і заявляв , що ці товариства на чолі з артільними старостами сприятимуть сільським властям у зборі й стягненні податків , нагляді за виконанням різноманітних повинностей , царський уряд не підтримав їх. Більше покладаючись на солдатські багнети і козачі нагаї , місцева влада майже позбавила кредитів товариства , які скоро розпалися.

Після закінчення громадянської війни жителі Аджамки приступили до відбудови народного господарства. У 1921 році під керівництвом сільської Ради завершено розподіл земель та закріплено їх відповідно до закону Радянського уряду України від 2 березня 1921 року за селянськими господарствами на 9 років. Селяни одержали від Радянської влади понад 2 300 га орної землі.

1923 року з допомогою робітників Єлисаветградського заводу « Червона зірка» , що стали постійними шефами села, виникла сільськогосподарська артіль « Червона зірка», до якої увійшло 20 незаможників з 89 десятинами орної землі. Пізніше придбали трактор. Уже в перший рік свого існування артіль збирала вищі врожаї , ніж селяни-одноосібники , і була учасником губернської сільськогосподарської виставки. Восени 1924 року окружна газета писала , що артіль , завдяки застосуванню сівозміни , плановому веденню господарства , домоглася урожаю пшениці по 190 пудів з десятини.

З молодим господарством підтримували тісний зв’язок працівники Аджамської сільськогосподарської дослідної станції, яка відновила свою діяльність

у 1922-1923 рр. . Вони вчили членів артілі впроваджувати досягнення сільськогосподарської науки, допомагали сортовим насінням . До 1925 року станція розширила обсяг роботи. При ній було відкрито агрохімічну лабораторію.

У 1924 році в селі виникли ще дві артілі : «Орач» і « Допомога». А у січні 1926 року створено машинно-тракторне товариство « Крок уперед» на чолі з комуністом Н.Г.Кокуленком. Завдяки широкому застосовуванню сільськогосподарської техніки , в артілях вирощували кращі сорти різних зернових культур , які використовували колективні господарства Єлисаветградського району.

1932 року на базі артілі ім.Леніна створено 12 колгоспів.

Вже в 1936 році машини виконували 80% усіх польових робіт. Напередодні Великої Вітчизняної війни в Аджамській МТС налічувалося 60 тракторів, 42 комбайни . У 1940 році колгоспи села зібрали в середньому по 14 цтн зернових з га. Перше місце по врожайності займали артілі ім.Дзержинського та ім.Ворошилова.

С.М.Припутень у 1938 році трактором ХТЗ виробив 902 га умовної оранки і зекономив 5245 кг пального. 1939 року його сумлінну працю відзначено найвищою урядовою нагородою - орденом Леніна.

В 1935 році Аджамка стала центром району. Село на той час було радіофіковано. Побудовано електростанцію. Електричне освітлення прийшло у домівки аджамців.

Значної шкоди народному господарству принесла Велика Вітчизняна війна.

Фашистські загарбники пограбували колгоспи, перетворили на руїни центр села, МТС, електростанцію, поліклініку, лікарню, 22 магазини, спалили 453 будинки.

5 січня 1944 року після визволення Аджамки радянськими військами від німецько-фашистських окупантів розпочали роботу всі 12 колгоспів і МТС. Господарства Аджамського району від держави одержали 300 тис. крб..на розвиток тваринництва, 100 тис.крб. – на будівництво виробничих приміщень і 500 тис.крб. – на відбудову жител колгоспників. Трудящі Росії та азіатських радянських республік надіслали колгоспам Аджамського району 411 коней, 230 голів великої рогатої худоби, 625 овець, 59 свиней.

Самовіддано працювали колгоспники. Незважаючи на труднощі, вони провели весняну сівбу 1944 року за тиждень, успішно зібрали врожай, і достроково виконали план хлібозаготівель. До кінця року механізатори МТС власними силами склали з деталей пошкодженої під час війни техніки 11 тракторів, 5 комбайнів, 2 молотарки, 12 тракторних плугів, 10 культиваторів, 2 автомобілі, 10 двигунів. Ці машини використовувалися на сільськогосподарських роботах в 17 колгоспах району, які обслуговувала Аджамська МТС.

В перший повоєнний рік аджамським хліборобам вдалося освоїти 85% всієї орної землі, але через посуху врожай був низьким. У 1948 році колгоспи відновили всі довоєнні посівні площі. Вони зібрали всередньому по 16 цтн пшениці та по 40 цтн кукурудзи з га, а ланкові Л.Шевченко ,М.Андріяшевська і Л.Ярошенко –

по 55-57 цтн кукурудзи. План виробництва м’яса і молока було виконано на

120 %. У 1949 році на колгоспних ланах працювало тракторів, комбайнів та інших сільськогосподарських машин більше, ніж їх було тут у довоєнному 1940 році.

Дальшому розвитку артільного виробництва сприяло укрупнення господарств. У 1950 році на базі 12 колгоспів в селі створено шість. Протягом 1955-1957 рр. вони злилися в 3 великі артілі: ім.Ілліча , ім.XX з’їзду КПРС та «Росія», за якими закріпили близько 17 тис.га сільськогосподарських угідь. Вже за перші п’ять років після об’єднання в колгоспах села виробництво м’яса , молока та інших продуктів тваринництва майже подвоїлося. Тільки за 1951-1953 рр.грошові прибутки артілей збільшились у півтора рази.

У 1965 році колгоспники колгоспу «Росія» з кожного Гектора в середньому зібрали по 36,6 цтн зернових, у т.ч. кукурудзи – по 52 цтн. У два рази більше проти плану колгосп продав держав пшениці. Голову правління П.С. Купченка було обрано делегатом Третього Всесоюзного з’їзду колгоспників. Того ж року колгоспові «Росія» присвоєно звання колгоспу високої культури землеробства. А в наступному році це звання завоювали також хлібороби артілі ім.XX з’їзду КПРС . Вони виростили в 1970 році найвищий в районі врожай зернових – по 37,3 з га. В середньому врожайність зернових в аджарських колгоспах за восьму п’ятирічку зросла більш як у півтора рази. Поголів’я великої рогатої худоби збільшилося до 7152 голів. Підвищилися надої молока : якщо в 1965 році від кожної фуражної

корови надоювали по 1897 кг молока, то в 1970 році – 2 780.

На початку дев’ятої п’ятирічки аджамські хлібороби виростили зернових в середньому по 32, 6 цтн з га, а озимої пшениці – по 40, 3 цтн з га, цукрових буряків – по 268 цтн.

З кожним роком зміцнюється матеріально-технічна база колгоспного виробництва . Господарства мають потужну техніку : 60 автомашин, 257 електромоторів, 104 трактори , 54 комбайни. На ланах використовується авіація.

У післявоєнні роки досить швидко розвивається місцева промисловість. В збудованому 1958 року рай харчокомбінаті – 8 цехів : консервний, що випускав до 1 млн. банок на рік, маслоробний, круп’яний, кондитерський, борошномельний, комбікормовий, безалкогольних напоїв і хлібобулочних виробів. З середини 60-х років став до ладу завод цегельних , залізобетонних та дерев’яних виробів. Він виготовляв за рік понад 1,3 млн. штук цегли і більш як 100 кв .метрів столярних виробів. На промислових підприємствах працюють 442 робітники. Протягом 1964-1966 років облрибкомбінат спорудив у заплавах річки Аджамки риборозплідник на 42 гнізда.

Примітка: Оскільки немає ніяких письмових свідоцтв про Аджима, як засновника села Аджамки та взагалі існування такого історичного персонажу, після пошуків у архівах та музеях прийнято вважати це питання, як один з багатьох векторів усної народної творчості. Назва села АДЖАМКА науково доведено походить від тюрського кореню АДЖ - гіркий... гірка вода. Як відомо, Аджамка не може похвалитися хорошою водою, за рідким виключенням.

                                  

 

 

Цей нижчеприведений  текст  перезнято  з  книги  "Історія міст і сіл Кіровоградської області"  Просимо  користувачиів сайту  не звертати увагу на комуністичні  та  радянські  складові  цього  реферату, а зосередитись  на  історії  нашого  села.

 

                                                

 

 

 

 

                                                   

 

 

 

 

                                                                                                  

 

 

 

                                                            

 

 

 

 

                                                         

 

 

 

 

                                                                  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Вхід на сайт

Пошук

Календар
«  Апрель 2021  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930

Архів записів

Друзі сайту
  • Офіційьний блог
  • uCoz Спільнота
  • FAQ по системі
  • База знань uCoz

  • Copyright MyCorp © 2021
    Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz